Мово моя українська
Мово українська моя солов’їна,
Ти дзвениш, мов веселий струмочок весною.
Допоки ти є – живе Україна.
На щастя і радість, народе, з тобою.
Невмирущий наш струмочок – рідна мова –
Від суржику потерпає.
Це ж гине наша першооснова.
А з нею народ і Україна страждає.
Почистимо наш дзеркальний струмочок
Від бруду, хламу і бур’яну.
І залишимо для наших синів і дочок
Її чудесну і чисту. Одну.
