Прочитати текст, виписати з нього 5 словосполучень та розібрати їх синтаксично. У дядька Лева гостювали три дні. Він розкладав вогнище надворi, там і варив страву, грівся вночі, наглядаючи за худобою. Цей старожил нагадував Лесі господаря лісового царства. З його уст почула дівчина безліч оповідок про всяку силу лісову, водяну, польову, про поводження її з людьми. "Звідки дядькові все не раз дивувалися дiти. - Чи не сам у спільництвi iз тим лісовим царством та його диво-мешканцями?" це знати? Давно це було, а ось тепер живими картинами стоять перед очима ті чудові мiсячні ночі, коли вона, зачарована легендами, крадькома бігла до лісу з надією зустріти справжню мавку. Що б там не робила, про що б не думала, а казкові образи невiдступно переслідували її. Як тільки залишиться на самоті, вони виходять із лісових хащ, із глибини прозорої води, з лугових туманів, тихо наближаються, оточують півколом i дивляться ïй в очi чи то з жалем, чи то з докором... Тепер Леся вже знала, що ніде від них їй не сховатися. Вона мусить їх увіковічнити. Ці "гості" однаково ж не вiдступлять, не дадуть спокою, доки поетка не пожертвує їм частини свого серця і крові, що ними живитиме сторiнки майбутнього творіння. Отож треба писати. У натхненній творчій гарячці безсонних ночей народжувати нове хитросплетіння образів. Забути про недуги, ліки, про все. I вона писала. Писала, втративши відчуття реального світу. Так народився безсмертний драматичний твір "Лісова пісня", рiвного якому й досi не зна світова література.